Невидима напруга, яка тримає нас живими
- Andrii Holishevskyi
- 6 серп.
- Читати 2 хв
Оновлено: 7 серп.
"Ми повинні уявити людину не в стані рівноваги, а скоріше в стані динамічної напруги між тим, ким вона є, і тим, ким вона має стати. Така напруга є невід'ємною умовою психічного здоров'я. Я назвав би це здоровою напругою — подібною до натягнутої гумової стрічки, натягнутої між полюсами реальності і можливості, між тим, що ми є, і тим, ким ми маємо стати."
📘 Віктор Франкл, «Людина в пошуках справжнього сенсу»
У часи, коли суспільство говорить нам: "будь у гармонії з собою, не тисни на себе", ми часто плутаємо гармонію з бездіяльністю або лінощями чи з застоєм.
Франкл запропонував іншу модель — здорову напругу, як натягнуту гумову стрічку між «реальністю» і «можливістю».
Це не про стрес чи перегони. Це про життя, у якому є сенс.
Бо коли всередині нас більше не звучить питання «Ким я можу ще стати?», ми починаємо згасати.
🔹 Чому це актуально сьогодні?
🔸 Багато хто з нас втратив ґрунт під ногами. Здається, що «головне — вижити». Але десь всередині залишається внутрішній поштовх: «Я не просто вижив — я маю вирости з цього досвіду». І ця напруга між важкими ситуаціями чи травмою та потенціалом — є джерело руху.
🔸 Той, хто втомився, не обов'язково має зупинитися назавжди. Часто причина вигорання — не в перевтомі, а в тому, що ми втратили контакт із сенсом. Запитання «навіщо?» розтягує гумову стрічку й дає силу рухатись — не назад, а вперед.
Ми часто уникаємо незручних питань про себе: «Чи живу я так, як міг би?» Але саме це запитання — ключ до розвитку. Воно створює внутрішню напругу, яка не руйнує, а будує.
📌 Нам не потрібна ідеальна гармонія. Нам потрібен сенс, який викликає напругу — але таку, що спонукає діяти, рости, змінювати світ навколо себе.
Не бійся цієї напруги.
Це — знак, що ти ще живий.
І ще здатен стати тим, ким можеш бути.


Коментарі